Бошки марихуана THC 21% Дыгулыбгей

Влетаю я в этот магазин, где наркота продаётся за кэш, и вижу, как дед в мужской бандане рассматривает кропаль пурпурного цвета. Ну я прикинул – вмазка бы сейчас не помешала, чтобы поднять настроение, а пурпур тем более. Я подошел к деду и говорю:

– Дай мне шишек марихуаны, дорогой дедуля! Мне на автобус надо, а то мояшкина с костылем выгнали, и мне теперь на ходушках кататься.

Дед меня понял, ухмыльнулся и вышел из-за прилавка. Возвращается он через 5 минут с белым пакетиком, где шишки лежали как золотые клады. Я беру пакетик и смотрю на деда с благодарностью, а он мне говорит:

– Но, братан, помни, что это только первая дорога, а там еще амфетамин будет тебя поджидать.

Сажусь я на автобус и достаю свой пакетик. Шишек не много было, но их хватит на приятную посиделку. Разогреваю я свою дорогу и начинаю кататься. А автобус-то заполнен как сарай под завязку! Я сижу и расслабляюсь, кайфую от своей вмазки.

Проходит пару остановок, и я замечаю, что внимание всех пассажиров приковано ко мне. Все лица начинают вращаться и искриться, а я как будто попал в другую реальность. Я смотрю туда-сюда, пытаясь понять, что происходит.

И на этот момент смеющаяся бабка с костылем врывается в автобус и кричит:

– Наркоманы! Всех наркоманов выгнать из автобуса! Здесь только нормальным людям место!

Я понимаю, что это из-за моего состояния и начинаю пытаться сесть спокойно. Но бабкин костыль всячески мешает моим попыткам. Я пытаюсь обойти ее, но она такая же настойчивая, как дискотека на самый-самый конец ночи.

Стою я на остановке, уже совсем здравый, но дико расстроенный. Выбираю, что делать дальше – идти пешком или попробовать договориться с маршрутчиками. Решаю все-таки пойти пешком, пока я еще помню, как это делается. Амфетамин необходимо было просто забыть и идти дальше.

Ну вот такие дела, ребята. Бывают и такие запады, но главное – не забывать, что жизнь продолжается и всегда есть новая дорога. Даже после пиздецкой вмазки в автобусе и конфликта с бабкой с костылем. Эх, мояшкина бы здесь была, она бы меня поддержала и посмеялась с моих приключений. Но что поделать, самому придется справляться со всеми хуями, которые ловятся на дороге жизни.

Але, народ! Виии, шо вона така?

Слухайте, маю тему, але вчора випадла така неймовірна історія, шо розказати треба! Ви й самі знаєте, мене звуть Дімон, але всі нарікають мене Гепа. Так шо... гепішний репортаж на весь твій слух!

Отож, зустрів я одного свого сканованого товариша Макса, що він розказує, що знайшов нову закладку в нашому скверику. Він впав мене форсить наркосетики, шо якби я накурився, то мене відпустить. Я, як справжній наш Гепа, згодився, бо тільки в таких випадках можна в нас штырити на всю голову.

Пішли ми до скверика, де Макс показав мені цю закладку. Бачите, такі штуки завжди мають цікаве вигляд, а ця була особлива. Вона виглядала як мініатюрна пляшечка афганського пивка з дуже цікавим наповненням. Ми вирішили взяти товар на точці і перевірити цю нововведену закладку.

Та що я скажу, браття! Наче би я десять років скуфом не був! Ця закладка підтягла мене до іншого рівня накурювання, які зображають наші батальйони, аби трохи підціфрити ситуацію. Сиділи ми з Максом на лавці, кайфуючи від штыру найкращої якості.

На самому ділі, коли я курю марихуану, я відчуваю себе зовсім іншою людиною. Так, хто подумав би, що з цієї шкурки виросте жіночка? Але, чесно кажучи, я почав задумуватись про це. Думаю, в мене вже кайфу не вистачає, тому і хочеться змін. Я живу свободою, прокачую свій дрівник, але воно вже не так, як раніше. Так шо, гайда далі в цю історію!

Ось так я і почав фантазувати про своє нове життя у жіночому тілі. Але я не хочу бути просто звичайною жінкою, я хочу бути настільки крутою, шо всі мужчини будуть на мене дивитись з завистю. Я хочу мати стиль і харизму, бути вмілою в управлінні авто і прекрасно знаючи всі модні тренди.

Але, справедливо казати, я ще не знаю, як виглядатиму у жіночому образі. Про запахи, зачіски і макіяж мало хто задумується з-за меж своїх масок-скейтових. Щож, мені доведеться нанюхатись так само, як шляпуватимуся. Аромати будуть моїми новими знаряддями, а волосся - своєю родзинкою.

Всі розуміють, що дівчата деталі макіяжу знають набагато краще за нас. Якщо щось не так, то вони усе перероблять. Тому, щоб стати справжньою красунею, потрібно шукати гуру, якій можна довіряти. Тут мені на допомогу прийшли інтернет і мої друзі, що сидять тільки перед компами.

То, що я знайшов на цих сайтах, буде моїм першим заднім мостом в жіночий світ. Я зважився зареєструватись і задати всі свої питання, адже якщо когось цікавить моя мета, то тільки глузд знати все про школу макіяжу, стилістику чи стрижки, які не відповідають новим трендам.

Отже, це моя історія, що вона закінчиться, я не знаю. Але я вже бачу, як я стою на залізній дорозі, оглядаючи незнайомців в повному подиві, у своєму новому жіночому образі. Хоча, можливо, з новими друзями пройдемо цей шлях разом, навіть з куркою з руки. Хто знає, Дімон-Гепа став Ганною чи Юлею. Життя непередбачуване, нема шо сказати!